- поцілувати
- -у́ю, -у́єш, перех. і без додатка.Док. до цілувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
поцілувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
поцілований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до поцілувати … Український тлумачний словник
перецілувати — у/ю, у/єш, док., перех. Поцілувати всіх чи багатьох одного за одним, все чи багато чого небудь одне за одним … Український тлумачний словник
уцілувати — у/ю, у/єш, док., перех., діал. Поцілувати … Український тлумачний словник
цілувати — цьом(к)ати, цмокати; обціловувати, обцілувати (покривати поцілунками) … Словник синонімів української мови
поцюпати — цюпам, паш, Пр. Поцілувати дитину, поцілувати … Словник лемківскої говірки
перецілуватися — у/юся, у/єшся, док. Поцілуватися з усіма чи багатьма; поцілувати один одного (про всіх чи багатьох) … Український тлумачний словник
побочкати — а/ю, а/єш, док., зах. Поцілувати … Український тлумачний словник
познаменуватися — у/юся, у/єшся, док., заст. Поцілувати що небудь священне … Український тлумачний словник
попрощатися — а/юся, а/єшся, док. 1) з ким і без додатка. Розлучаючись, обмінятися узвичаєними словами вітання. Потиснути руку один одному тощо. || Востаннє поцілувати небіжчика, віддати йому останню шану перед похованням. || з чим, перен. Залишити щось… … Український тлумачний словник